Школа військових водолазів. Етап ІІ

Травень 02, 2017

«То був повний треш та стімпанк!» – бойовий водолаз про старе армійське спорядження

«То був повний треш та стімпанк!» – бойовий водолаз про старе армійське спорядження

Ми вже розказували вам, як працюють бойові водолази. І ви бачили, як круто вони виглядають. Настав час показати, в чому військовим підводникам довелося б працювати, якби не ваша допомога! За словами військового водолаза Костянтина Мирогородського, ініціатора та головного інструктора проекту «Школа військових водолазів. Етап ІІ», ще донедавна екіп українських водолазів виглядав як треш та стімпанк. Вночі побачиш – злякаєшся!

1

Що вже казати про функціональність та безпечність. З яким спорядженням українські водолази працювали в армії ще кілька років тому – розкаже сам Костянтин.


Разом із величезним оборонним потенціалом Україна отримала в спадок від Радянського Союзу і спорядження для військових водолазів. Склади досі завалені передовим на той час обладнанням. Все це мало відносно високу надійність, і в цілому відповідало тогочасним вимогам. Але наївно було б вважати, що за 27 років спорядження залишилось повністю комплектним, справним, і зберегло свою актуальність. То ж із чим довелося мати справу військовим водолазам в українській армії?

Будь-який комплект водолазного спорядження включає в себе абсолютно необхідні компоненти: дихальний апарат для забезпечення дихання під водою, гідрокомбінезон – для захисту тіла водолаза та збереження тепла, ласти, водолазний ніж, підводний компас, глибиномір та інше.

Почнімо з гідрокомбінезонів. Вони бувають двох типів: так звані мокрі та сухі. Сухий гідрокомбінезон повністю захищає тіло водолаза від зовнішнього середовища й дозволяє не замерзати під водою впродовж тривалого часу. Тобто має захищати. Як же це виглядає насправді? УГК (універсальний гідрокомбінезон) часів СРСР передбачає досить своєрідний «вхід» через так званий апендикс – фартук, який закручується гумовим джгутом. Таке спорядження було ще водолазів Вермахту в часи Другої Світової!

9

Ось цей фартук і є отвором, через який водолаз має потрапити всередину гідрокостюму

2

Так перев’язують «вхід» до гідрокостюму джгутом – щоб він став герметичним

УГК має масу недоліків. І головний – це вклеєний шолом, до якого підключається дихальний апарат. В усіх сучасних гідрокомбінезонах є можливість миттєво зняти «голову» та звільнити обличчя. Якщо раптом водолазу стало зле, і його рятують з-під води, то звільнити органи дихання – перше, що належить зробити! А в УГК зробити це досить проблематично, і за правилами в таких ситуаціях потрібно зрізати спорядження ножем!

5

Також суттєвим недоліком УГК є те, що при потраплянні води в систему дихання весь гідрокомбінезон одразу заповняється водою! При тому, що система аварійного дихання відсутня, система аварійного спливання на поверхню – теж, тож врятуватися в такій ситуації водолазу дуже складно.

В той же час, будь-який дайвер у любительському спорядженні може без проблем переключитися на резерв, і спокійно спливти на поверхню. Ну а що гума та клей мають властивість старіти, й говорити не варто. Інколи, «нові» на папері гідрокомбінезони в дійсності виявляються майже трухою. Допомогти ж українським бойовим водолазам отримати сучасне спорядження, безпечне для життя, ви можете просто зараз!

Власне, дихальний апарат. На озброєнні українського війська досі знаходиться акваланг АВМ-3, який було розроблено понад 50 років тому! Конструктивно цей «дідусь» мало чим відрізняється від першого в світі акваланга моделі Кусто-Ганьяна, розробленого в далекому 1943 році! Важкість на вдих, малий запас повітря, відсутність дублюючої аварійної системи дихання – це лише основні його недоліки. Так, це простий, але  морально та фізично застарілий апарат, який вже давно ніде не використовується. Крім України.

12

Хотілось би сказати кілька слів про легендарну «трьохболтовку» – вентильоване спорядження УВС-50. Ось це дійсно «як діди»!)) Це спорядження було розроблене в на початку ХІХ  ст. в Англії, і майже без змін дійшло до нашого часу. Власне, його легендарність аж ніяк не гарантує зручність використання.  Важкий мідний шолом, свинцеві грузи, водолазні калоші з металевими носками – все це важить до 100 кілограмів! До того ж, для роботи в ньому потрібна велика кількість повітря, а тому обов’язково потрібна повітряна помпа, а кількість водолазів забезпечення збільшується до п’яти осіб. Використовувати цю архаїку в сучасних бойових задачах практично неможливо.

8

Взагалі все радянське спорядження за сучасними мірками безпеки можна віднести до категорії «екстремальне». Можливість врятуватися водолазу в аварійній ситуації розробники брали до уваги в останню чергу. На першому місці було виконання бойової задачі, а вже потім – людське життя! Та й ергономіка використання була не на висоті. Інколи незручними масками та обтюраторами водолазам так обжимало обличчя, що воно вкривалося червоними смугами, які не сходили з обличчя декілька годин.

7

В кожному жарті є доля жарту))

То чим же можуть допомогти волонтери в такій вузькоспеціалізованій галузі? І чому такі серйозні питання наразі не може закрити держава? 

Оборонний бюджет України значно менший її реальних потреб – це факт. З цієї причини ми досі використовуємо, наприклад, БТР-70 та БМП-1. Банально не вистачає грошей на повне переозброєння війська. І в найближчому майбутньому ця ситуація наряд чи зміниться.

Водолазне спорядження, в тому числі деяке спеціалізоване військове, коштує дорого. Але не дорожче, ніж, скажімо, тепловізор! І волонтерам під силу закрити ці питання досить оперативно. Розібратися в якості спорядження та придатності до експлуатації військовим допомагають документи ВМС США, зокрема щорічний список «Authorized NAVY use», який описує все водолазне спорядження будь-яких виробників світу, дозволене до використання Флотом США.  Ну і, звичайно, враховуються реальні потреби військових!

Зокрема, протягом 2016 року в рамках проекту «Школа військових водолазів» для спеціального підрозділу Маріупольського загону Морської охорони були закуплені гідрокомбінезони, маски, ласти, водолазні ножі та інше спорядження, що дозволило «поставити до строю» одночасно аж шістьох підводних бійців! А волонтер Сергій Притула передав для Центру розмінування ЗСУ шість комплектів сучасного професійного спорядження. Це дозволило виконувати задачі з розмінування швидше, безпечніше та професійніше, а головне – з’явилася можливість і далі навчати людей на сучасній матеріальній базі!

Насьогодні ситуація дещо виправилася, і сучасний військовий водолаз виглядає чьотко, фірмово і, я б сказав, навіть стильно!


З огляду на реалії, усе навчання водолазів на сьогоднішній день ми можемо оплатити виключно волонтерським коштом. Кілька гривень ваших пожертв у рамках проекту «Школа військових водолазів» – стануть посильним і дуже доречним внеском у нашу спільну Перемогу. Там і сума лишилася невелика – тож долучайтеся до участі у проекті, закриємо потреби наших захисників!

Коментарі

Загалом за поектом

Школа військових водолазів. Етап ІІ

134 осіб

вже зробили внесок

181 932 грн

всього потрібно 176 017 грн

103% зібрано

оновлено 06.10.2017 о 16:57
Підтримати інші проекти
Поділитися у Facebook

Координатор проекту: Костянтин Миргородський

+380 68 479 04 75

Преса про нас

  • UA|TV
  • 112 Україна
  • Радіо Свобода
  • УКМЦ
  • Український тиждень
  • Головне управління розвідки МО України
  • УНІАН
  • Ліга.НОВОСТИ
  • Depo UA
  • Інтер
  • Українська Правда
  • Styler РБК-Україна
  • 5 канал
  • Обозреватель
  • Новое время
  • ЦЕНЗОР.НЕТ
  • Bloomberg
  • FOX NEWS
  • Forbes
  • thequardian
  • 1+1 media
  • ictv
  • Украина
  • Еспресо TV
  • Громадське
  • НОВИНИ 24
  • “ЧАС”
  • zik
  • Журнал Житомира
  • СЕГОДНЯ.ua
  • ain
  • ZN,UA
  • delo.ua
  • inforesist
  • NEWSru.com
  • О.П.А.D
  • Вчасно
  • СОЦПОРТАЛ
  • Укрпогляд
  • tribuna
  • cimic
  • комсомольская правДА!

Партнери