Друзі, мусимо розповісти про стан справ у рамках проекту “Врятувати Марину Дашкевич”, де ми збираємо кошти для лікування нашої колеги, волонтерки Марини. Ситуація швидко міняється, а отже міняються й плани. Стан Марини дещо погіршується, і лікування треба почати справді якнайшвидше. З урахуванням кількох факторів, ми змушені поки що відмовитись від пропозицій найкращих клінік Ізраїлю, та пристати на пропозицію однієї з клінік в Україні.
Причин тому декілька: по-перше, навіть попередній бюджет у майже два мільйони — витрати лише на Марину. Якщо десь в процесі тривалої поїздки за кордон станеться напад, якщо стан в процесі переїзду раптово сильно погіршиться, якщо потрібна буде термінова госпіталізація, — все це потребує участі постійного супровідника, на утримання якого грошей просто немає. По-друге, через пандемію Ковіду лікування в Ізраїлі вимагає обов’язкової двотижневої самоізоляції, а це — час на вагу золота, гаяти який ми вже просто не можемо.
Саме тому вже у найближчі дні Марина починає інтенсивний курс променевої та хіміотерапії у Медичному центрі ім. академіка Спіженка. Дещо іншою буде й вартість медичних послуг, тож ми коригуємо загальний бюджет. В рамках проекту ми вже зібрали половину необхідної суми, всі ці кошти підуть на оплату основного лікувального курсу та супутніх витрат. Ще частину коштів зібрали на картку, і всі вони зараз йдуть на поточні витрати поза межами основного курсу лікування, транспорт та проживання: кажучи чесно, з огляду на кількість та вартість всіх процедур і видатків, гроші буквально горять.
Ми мали б показати вам відео з подякою та короткою оповіддю від самої Марини, проте просимо поки що довіритися слову: Марина передає привіт і щиро дякує кожному, хто долучився. Являти себе світові після тяжкої операції, з коридорів онкоцентрів чи лікарняного ліжка, перед стартом вирішального тяжкого лікування, вона поки не хоче з чисто людських міркувань. І ми, кажучи чесно, розуміємо це її небажання.
Далі ж — дозбирати необхідну суму, тримати кулаки, а там вже будемо діяти по обставинах. Дякуємо кожному, хто не лишається байдужим і допомагає нам рятувати Марину.
