Коли 24 лютого почалась війна, якої, ми до останнього сподівались, не буде, мій авастин частково був на складі постачальника. Дякувати волонтерам і клопотанню мого керівника, його через Львів доставили у Миколаїв.
Потім ми викупили авастін ще на одну крапельницю, який мені допоміг забрати у аптеці і переправити у Миколаїв через Дніпро мій колега Михайло. Отримала прямо у руки. Дякую, Михайло!
А нещодавно ми придбали авастіну ще на дві крапельниці, і він прямує до мене у Миколаїв Новою Поштою. Так що певний запас у мене буде.
24 березня відновила курс лікування у Миколаївському онкодиспансері, добре що моя лікарка нікуди не поїхала. Під гуркіт вибухів і виття сирен, у іншій будівлі, яку ще не обстріляли, мені робили крапельницю хоробрі співробітники Онкодиспансеру, які не покинули на призволяще своїх пацієнтів.
Із сумних новин : Клініка Спіженко,у якій я проходила основний курс лікування ,була обстріляна орками. Дуже сподіваюсь, що неушкодженими виявилися не лише лікарі- пацієнти, а і коштовне обладнання, і згодом цей чудовий медичний заклад відновить свою работу.
Посилання на новину :
https://www.instagram.com/p/Ca0Eadrrk6v/
Дякуємо!
Допоможи нам швидше закрити збір, розкажи друзям та долучай їх
та завантажуй в instagram з посиланням на збір
Разом ми велечезна сила!
