Добігли кінця щорічні військово-морські навчання країн чорноморського партнерства Sea Breeze 2019, і ви вже, напевно, бачили всі офіційні звіти. Тому не будемо говорити про очевидне – зосередимось на водолазній фазі навчань. Своїми враженнями від співпраці з іноземними колегами діляться інструктори волонтерського проекту «Школа військових водолазів». Далі – їм слово.
Для українських військових водолазів це, без перебільшення, наймасштабніша подія року, адже міжнародні навчання – це шанс поспілкуватися з колегами, потренуватися на імпортному водолазному обладнанні, так би мовити помацати руками найсучаснішу водолазну техніку. Цього року у водолазній фазі навчань брали участь підрозділи з США, Великобританії, Латвії, Грузіі, Румунії та України. Тематикою навчань вже традиційно були аварійно-рятувальні та суднопідйомні роботи, а також протимінна боротьба.
За сценарієм, умовний військовий корабель отримав пошкодження від вибухового пристрою: необхідно в найкоротші терміни організувати аварійну водолазну команду, а також виявити та знищити морські міни, які можуть знаходитись поряд. Такий сценарій абсолютно реальний, враховуючи минулорічний інцидент на масштабних військових навчаннях НАТО, коли норвезький фрегат «Хельге Інгстад» з керованим ракетним озброєнням на борту отримав пошкодження під час невдалого маневрування та, недивлячись на зусилля рятувальників, затонув. Та й цього року в Оманській затоці норвезький та японський танкери отримали пошкодження, імовірно від підриву на морських мінах.
Тож цікаво було б поглянути зсередини, як саме проходили тренування і які враження та досвід отримали українські військові водолази. Основними організаторами занять з водолазами аварійно-рятувального напрямку (крім, звичайно, української приймаючої сторони) були американські водолази з Underwater Construction Team ONE. Коротко розкажемо про підрозділ, його задачі, та яку роль відіграли водолази UCT-1 на навчаннях.
UCT-1 – це експедиційний водолазний загін Військово-морських Сил США, так звані «морські бджоли». Він виконує підводно-технічні роботи в інтересах ВМС США та союзників. Базується загін на військово-морській базі Літл Крік і включає в себе три підрозділи з виконання підводно-технічних та інженерних (вибухових) задач у мирний та воєнний час. UCT-1 готовий до негайного розгортання у будь-якій точці світу для виконання водолазних робіт в будь-яких кліматичних умовах – від Африки до Аляски.
В Україну водолази UCT-1 привезли з собою контейнерний водолазний комплекс, оснащений шланговим водолазним спорядженням та рекомпресійною камерою. Заняття з водолазної підготовки, які проводили американці, були досить типовими, і включали в себе розгортання водолазної станції, виконання підводно-технічних робіт, зокрема підводного зварювання та різання металу, а також алгоритми надання допомоги аварійному водолазу в барокамері.
Для наших водолазів, прямо скажемо, навички підводного зварювання не були чимось незвичайним. Адже свого часу багато водолазів пошуково-рятувальної служби ВМС пройшли грунтовну підготовку в лабораторії підводного зварювання в Інституті ім.Патона в Києві (відмітимо і свій скромний волонтерський вклад, адже взаємодія ВМС та Інституту Патона була налагоджена за допомоги волонтерів проекту «Школа військових водолазів»).
Але, разом з тим, навички організації водолазних спусків, медичного забезпечення, інструктажу особового складу, обслуговування спорядження, які демонстрували американці – були безцінними! Вітчизняні правила водолазної служби писались далекого 1985 року, і є абсолютно застарілими в сучасних умовах. Водолазне спорядження з того часу значно змінилося, а документацію та правила для його використання українським військовим водолазам ще доведеться створювати в майбутньому. Крім того, методики роботи водолазів ВМС США є «золотим стандартом» у світі, і однозначно заслуговують нашої пильної уваги.
На жаль, наразі у ВМС України практично відсутнє сучасне спорядження, ситуація дуже складна. Варто лише згадати, що пошуково-рятувальна служба ВМС України не має жодного (!) сучасного водолазного шолома, що вже говорити про більш високотехнологічне обладнання на кшталт підводних роботів! Сподіваємось, ця ситуація скоро буде виправлена.
Під час тренувань з американськими колегами відбулась досить непересічна подія: фахівці лабораторії підводного зварювання Інституту Патона презентували вітчизняну розробку – установку для напівавтоматичного зварювання та різання металу «Нептун». Таке обладнання дозволяє виконувати підводні зварювальні роботи з великою швидкістю і продуктивністю. На жаль, під час презентації виникли певні організаційні та технічні складнощі, джерело живлення на водолазному судні «Нетішин» не видавало потрібноі номінальної напруги. Але навіть в такому, обмеженому варіанті установка «Нептун» дозволила впевнено різати під водою метал до 20 мм! Показ роботи «Нептуна» відбувався в останній день навчань, і американські водолази з UCT-1 просто не встигли побачити переваг українського ноу-хау. Та навіть попри несприятливі умови презентації ми можемо сказати, що Україна може пишатися власними розробками такого рівня. Впевнені, на наступних навчаннях колеги оцінять і наше сучасне обладнання!
У цьогорічних навчаннях Sea Breeze 2019 також взяли участь підрозділи EOD з Великобританії, США та Латвії. Explosive Ordnance Disposal (EOD – «знищення вибухонебезпечних предметів», загальноприйнята назва) – це унікальні підрозділи військово-морських сил, в задачі яких входять пошук, ідентифікація та знешкодження вибухонебезпечних предметів та мін, як на суходолі, так і під водою. Підготовка спеціаліста EOD – складний та тривалий процес, і може включати інженерну, тактичну, глибоководну водолазну та навіть інколи парашутно-десантну підготовку.
Udenslideju Komanda – це команда водолазів-мінерів ВМС Латвії, яка структурно входить до складу Ескадри мінних кораблів. Підрозділ засновано у 2005 році, на даний час налічує 14 водолазів. Задачами Команди є: нейтралізація та знешкодження боєприпасів, що не розірвалися, пошук та знищення морських мін у мирний та воєнний час, участь в міжнародних протимінних операціях НАТО. Команда має змогу вести пошук та знищення боєприпасів на глибинах моря до 60 метрів, а також проводити обстеження затонулих кораблів та суден.
Зауважимо, що задачі, які стоять перед водолазами Udenslideju Komanda – далеко не учбові. Під темними хвилями Балтики ховається не одна тисяча морських мін, торпед та інших боєприпасів (навіть хімічна зброя!) часів Першої та Другої світових воєн. Весь цей небезпечний спадок потребує пошуку та знищення.
Водолази Команди задіяні в функціонуванні Першої групи протимінних кораблів постійної готовності НАТО (Standing NATO Countermeasures group 1), яка веде постійні роботи зі знешкодження мін у водах країн-членів Альянсу, а у 2017 році ВМС Латвії навіть очолювали це об’єднання. Саме тому водолази Команди мають унікальний досвід, і на навчання до Латвії приїжджають водолази-мінери з усього світу, які не мають подібних умов для тренування у себе на батьківщині.
Для успішного виконання завдань водолази Команди користуються найсучаснішою технікою та спорядженням. Зокрема, для пошуку боєприпасів під водою використовуються автономні підводні апарати фірми ECA, обладнані високочутливим скануючим сонаром, світильником та відеокамерою, які можуть рухатись під водою заздалегідь прокладеним курсом, і вести пошук та ідентифікацію навіть невеликих підводних об’єктів.
Для більш точного пошуку водолази використовують ручні навігаційні панелі, які мають можливість оглядати дно гідролокатором, виводячи картину безпосередньо на екран перед водолазом.
Для доступу на великі глибини латвійські водолази використовують автономне водолазне спорядження напівзамкненого циклу (ребризери) американської фірми Cobham, що мають надійну повністю механічну конструкцію і дозволяють виконувати водолазні роботи на глибинах до 90 м (використовуються до 60-ти). Усе водолазне спорядження є повністю немагнітним, для того щоб виключити спрацювання магнітних сенсорів морської міни.
Під час навчань Sea Breeze 2019 Udenslideju Komanda мала виконати, зокрема, цілком реальну, не навчальну задачу з підводного пошуку об’єкта в інтересах ВМС України. Для водолазів ВМС України досвід роботи таких підрозділів – унікальний, адже ми не маємо на озброєнні ні підводних робототехнічних систем, ні високоякісних скануючих сонарів, ані спеціального водолазного спорядження. Аналог підрозділів EOD в ВМС України також відсутній.
Окремо зазначимо, що на цих навчаннях українські водолази отримали можливість лише оглянути подібну техніку. Насправді, її використання потребує специфічних знань, які за один день годі опанувати. Але волонтерам нашого проекту впало в око ще й те, що закордонні колеги не поспішають розкривати усіх таємниць стосовно свого спорядження. Тут маємо нагадати, що інструктори волонтерського проекту «Школа військових водолазів» навчають українських водолазів роботі саме з таким обладнанням. Наприклад, нещодавно ми провели тренувальний курс з використання сучасних ребризерів фірми SIEL. Тож сподіваємось, що наші знання та вміння стануть в нагоді Військово-Морським Силам України і в освоєнні більш складного водолазного спорядження.
Декілька теплих слів хочемо сказати і про наших військових водолазів! Хлопці показали високий клас і як приймаюча сторона, і під час водолазних спусків, і під час спортивних змагань! На плечах начальника пошуково-рятувальної служби ВМС, капітана 1 рангу Олексія Нестєрова та його колег лежала велика відповідальність за організацію водолазної компоненти навчань і, на нашу думку, колектив українських водолазів впорався на відмінно!
Насамкінець приведемо слова одного поважного (найстаршого у Військово-морських Силах!) водолаза, капітана 3 рангу Олексія Олексійовича Шеренгова: «Хочеться, щоб наступні навчання проводились не лише у форматі демонстрації, а і як змагання водолазів. Програму ми розробимо! От тоді дійсно покажемо, що таке українські військові водолази!» Щиро віримо, що так і буде, а ми, волонтери «Школа військових водолазів», своєю чергою докладемо всіх зусиль, щоб українські водолази до того часу мали гідну підготовку.
Фото: Standing NATO Mine Countermeasures Group 1 та DVIDS
