Вчора в мене була остання крапельниця авастину у поточному курсі.
Нарікати цього разу було майже нінащо: картка моя була там де і мала б бути, до черг я вже звикла як до неминучого, як і до того, що у вену потрапляють із 3-4 разу. Цього разу під крапельницю я легла досить швидко, а у відділенні були переважно літні люди, для яких я радше “доця”або й “онуця”.
Надворі стояла тепла сонячна осіння погода…У дворику Онкодиспансеру досі квітнуть троянди, дивлячись на які дуже хочеться ще і квітнути і жити…
По результату: пройшла курс із 4х крапельниць авастину. Аналізи хороші. Трохи “пожовтіли”, але ті показники які завжди були жовті, як то фосфатаза лужна, навпаки нормалізуються.
У п’ятницю отримаю остаточну виписку із Онкодиспансеру і буду дзвонити домовлятись про чергову контрольну МРТ в Клініку Спіженко. Боюся наврочити, але дуже сподіваюсь на гарний результат.
Завдяки зв’язкам наших волонтерів знайшла дуже тямущу і доброзичливу лікарку хіміотерапевтку-онкологиню Скороход Олену Сергіївну, якій дуже вдячна за співпрацю і компетентні безкоштовні консультації.
Величезна вдяка рідним, друзям і вам усім за підтримку.
Завдяки регулярним донатам мені на картки я маю змогу платити за аналізи, купувати ліки, оплачувати путьові видатки, а за місяць їх набігає кругленька сумма.
На цьому поки все.
З вірою і надією на одужання,
Марина Д.
