До вашої уваги розповідь досвідченого армійського сапера, який добре знається на мінах та вибухових пристроях, і на війні бачив різне. Сьогодні – про своєрідний привіт від партизан ще минулих світових воєн. Адже таку підлу та просту міну застосовували і багато років тому.
Продовжимо розповідь про найбільш підлі та небезпечні типи мін – протипіхотні натискної дії.
Є міна, використання якої заборонити неможливо, й при цьому вона надзвичайно страшна й небезпечна. У різних країнах її називають по-різному. У Вермахті вона знана як Schützenmine 42, в СРСР – МПД-6, в колишній Югославії – ПМД-1, в Чехії – PP Mi D. Всі ці міни, навіть з модифікаціями, мають спільний принцип дії. Така міна складається з простого дерев’яного корпусу, схожого на шкільний пенал, заряду вибухівки – зазвичай це тротилова шашка на 200 грамів, та є й варіанти; детонатора МД-2 чи МД-5 та підривника серії МУВ. Таке приладдя є у кожного сапера в достатку, а корпус легко зробити з підручних матеріалів: дошка від ящика з-під боєприпасів, пилка та кілька цвяхів, і от, корпус міни готовий.
Тому й забороняти такі міни – забороняти війну в принципі. Можна, звісно, але абсолютно немає сенсу.
Принцип дії надзвичайно простий. Кришка міни, закріплена на шарнірі, впирається у бойову чеку. Солдат противника наступає на кришку, вона йде донизу, видавлює чеку, ударник підривача б’є по капсулю детонатора. Відбувається вибух. 200 грамів тротилу достатньо, аби відірвати стопу, скалічити другу ногу (якщо стоїть близько), та поранити низ живота. Та вага заряду – не аксіома, він може бути й більшим, й меншим, або навіть – залежить від садизму сапера, – з додаванням осколкових елементів.
Ця міна, хоч і геніальна за своєю простотою, вкрай небезпечна. Небезпечна вона й для самого сапера – якщо при установці використовують підривник МУВ-1. Що ж до розмінування, то щоб зняти ПМД-6, треба мати чи не найвищу ступінь сміливості.
Справа у тому, що зусилля для спрацювання складає від 1 до 10 кілограмів, та й ці цифри досить умовні. Корпус міни, що кілька місяців стоїть у землі, може прогнити, може набрати вологи і, під вагою самої землі, практично видавити чеку. Передбачити, як така міна спрацює, практично неможливо: або вона спрацює нормально, або від легкого натиску, або й не спрацює узагалі.
На жаль, виявляють такі міни зазвичай після першого на них підриву. Єдиний адекватний спосіб знешкодити їх – тралення за допомогою інженерної техніки. Для районів, де не було потужних бойових дій, й справді можна спробувати виявити такі міни металошукачем та наступним підривом на місці. Та у місцях, де гриміли потужні бої, вся земля буде всіяна осколками – й знайти серед них міну буде практично неможливо, металошукач реагуватиме на кожному сантиметрі.
Разом переможемо!
Нічний Сталкер спеціально для People’s Porject
Ми ж нагадаємо, що війна триває, і військові потребують допомоги. Навіть сьогодні держава подекуди не може або не встигає вчасно надати військовим необхідне спорядження. Саме тому в рамках проекту «Оперативне реагування» ми збираємо кошти та купуємо необхідне для підрозділів, що стоять на передовій. В тому числі і для саперів. Ваша участь у проекті та допомога будуть надзвичайно доречними: адже цю перемогу ми здобудемо тільки разом!
