Значний етап наших спільних зусиль добігає кінця, і ми мусимо дещо відзвітувати. Поранений боєць Петро, якого ми усім миром рятуємо від ампутації у рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених», майже завершив перший оперативний етап лікування. За період близько місяця, який Петро провів у стінах клініки, хлопець пережив аж чотири операції. Так, дійсно багато – проте, зважаючи на обсяги та стан травмованої кінцівки, це необхідний жорсткий мінімум оперативних втручань.
У травні Петро, якого друзі та побратими звуть позивним «Тигр», наступив на протипіхотну міну. Попри свій юний вік, хлопчина воює давно, до Армії пішов добровільно. Служив у промці Авдіївки, де під час розвідувального виходу і трапилося лихо. Нині ж за планом лікарів проекту його чекає загоєння ран, зміцнення організму, повний контроль та підготовка до другого етапу лікування.
Стопу Петра майже відірвало вибухом, лікарі військового шпиталю просто махнули рукою і призначили дату ампутації. Скажемо чесно, ми їх дещо розуміємо, адже рана дійсно страшна, тож і вилікувати таке традиційній медицині не під силу. Просто щоб ви розуміли, із чим ми зіткнулися, нижче – фото з первинної обробки рани вже в рамках проекту. Обережно – фото дійсно шокують!
Петра врятували волонтери: хлопця буквально стягнули з операційного столу і втягнули до «Біотеху». Вже у клініці ilaya за Петра одразу ж узялися хірурги. Спочатку врятувати все, що можна врятувати, далі ж – відновлювати кістки.
Минулої п’ятниці ми навідалися до Петра у гості. Хлопець помітно ожив та пожвавішав: якщо спочатку він, сірий на лице, тихенько стогнав від страху та болю, то зараз Петрик змінився навіть зовні. Сяє, сміється, ногою, наче хизується, крутить на усі боки. Що важливо – вже після перших операцій Петро знову почав ворушити пальцями скаліченої ноги!
Насьогодні мова про негайну ампутацію вже не йде. В ході чотирьох пластичних операцій лікарі проекту закрили і компенсували значний дефект м’яких тканин ноги Петра. Тим часом біотехнологи відібрали у хлопця кістковий фрагмент та зробили забір клітинного матеріалу.
Поки відновлюватимуться м’язи та шкіра, а сам Петро дещо зміцніє та відпочине, з клітинних матеріалів виготовлять усе необхідне для подальшого лікування. Зараз Петро рушив додому: відпочине й трохи відновиться вже у родинному колі. Найближчими днями хлопець буде регулярно навідуватися до клініки, де лікарі контролюватимуть хід відновлення та загоєння тканин.
Прогнози лікарів на загальний успіх теж дещо покращились. Якщо раніше навіть Володимир Михайлович, з огляду на масштаби травми, із певним професійним сумнівом давав 50х50, то нині відсоток сподівань на успішне вирішення проблеми вже складає 70%. Ми щиро сподіваємося, що зусилля Володимира Оксимця, його чудової команди, переживання усієї волонтерської спільноти та народна підтримка повернуть Петра до нормального життя.
А ще, під час візиту, познайомилися із надзвичайно цікавою людиною. До нашої компанії долучився Дмитро, він – двічі демобілізований майор ЗСУ, що служив сапером-розвідником у найгарячіших точках АТО. Користуючись нагодою, ми не лише організували зустріч Дмитра і Петра, а і поговорили із чоловіком про специфіку мінної війни. Від Дмитра ми почули дуже багато цікавого, послухайте і ви:
До речі. Крім Дмитра, просто у клініці зустріли Андрія. Три роки тому хлопчина долучився до «Біотеху» з розшматованою ногою: осколки ворожого «Граду» рознесли гомілку буквально на шматки. Традиційна медицина не впоралась, страшний перелом довго не зростався, заговорили вже про ампутацію.
Сьогодні ж Андрій бадьорий, веселий, впевнено крокує на власних двох. Прибув на контрольний огляд: два роки від застосування клітинних технологій, все чудово, жодних ускладнень, побічних явищ, пухлин чи третьої ноги, як то люблять закидати нам скептики. Завдяки допомозі народу та вірі у лікарів проекту, Андрій вповні повернувся до нормального життя. Тільки почитайте, через що довелося пройти цьому симпатичному хлопчині.
Петро ж учора святкував “звільнення”: зрештою, його виписали на домашнє відновлення, тож Петрик відзначив свій 24-й День народження вже у колі родини. Ну як, родини – невелике помешкання за лічені хвилини сповнилося по вінця волонтерами, друзями та бойовими побратимами. І то в радість – Петрикова харизма просто стягує до нього хороших людей.
Тепер же про прагматичний бік справи. Так вже склалося, що шанс відновити ногу Петрика після такої травми вартує відчутно дорого. Оскільки лікування розплановане на три етапи, то й оплату ми теж розділили на три частини. Перший етап видався найдорожчим – лікування обійдеться у понад півмільйона гривень. Та повірте, у порівнянні з вартістю протезування, обслуговування та подальших соціальних виплат, ця сума практично ніщо – і це лише стосовно грошей. Що і говорити, що ходити на власній нозі значно краще, аніж довіку безпорадно кульгати на протезі та милицях.
Друзі, рідня, волонтери – Петрик збирає навколо себе усіх хороших людей
З вашою допомогою ми вже сплатили значну частину цієї суми – от сьогодні оплачуємо рахунок іще на 50 тисяч гривень. Таким чином, необхідна сума, яка повністю закриє перший етап лікування, складає уже лише близько 80 тисяч гривень. Ми щиро сподіваємося на вашу допомогу – держава, як і завжди, стоїть у стороні, і пропонує хіба відрізати ногу. Тож виключно з вашою допомогою ми можемо повернути Петрику здоров’я. Закликаємо вас долучатися до допомоги: кожна гривня благодійних внесків у рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених» наближає Петра до його маленької, але такої важливої перемоги.
