Боєць 51 ОМбр Юрій, якому лікували надскладну травму ноги, повністю одужав. Лікарі провели контрольний огляд і підтвердили повне відновлення великогомілкової кістки. «Кістка повністю відновилась, набула міцності. Єдине, що зараз необхідно, це повноцінне навантаження на ногу, її розробка та адаптація», – сказав лікар клініки ilaya Володимир Оксимець.
Сам Юрій хвалиться, що став ходити без палички на будь-які відстані. Іноді бійця турбує гомілково-ступневий суглоб – дає про себе знати після тривалих навантажень. Але лікар запевнив, що це справа часу, адже цей суглоб не був травмований, а просто атрофувався через тривале лікування.
Про поранення Юрій розповідає стримано, але детально, немов це сталося вчора. «Це було біля Слов’янська. Я їхав посередині колони. В той момент переді мною БТР і «Урал» проїхали, а я менший радіус на повороті взяв. І знаю ж правило – “рухайся точно по колоні в одній колії”. Але не помітив, як взяв курс трохи лівіше і все – відчуваю: все піднімається вгору, я вилітаю з кабіни через двері, розривний удар прийшовся на ноги. Мені дісталося добряче, а хлопцю поруч – порівняно легкими травмами. Відразу зрозумів, що це був фугас. Найгірше, що управляв їм місцевий житель. Його потім затримали і відправили правоохоронцям», – розповідає ветеран.
Бійця лікували у багатьох військових шпиталя, але марно – нога не зросталася, утворився несправжній суглоб. Завдяки волонтерам Юрій потрапив у проект “Біотех-реабілітація поранених”, який реалізовує центр волонтерів People’s Project. На той момент нога ветерана була абсолютно не опороздатною. Лікування Юрія було розпочато 13 серпня минулого року. Лікарі провели забір клітинного матеріалу та встановили апарат Ілізарова. Протягом кількох тижнів у біолабораторії тривала підготовка клітинного матеріалу, після чого його ввели у вигляді 3-мірних остеопрогеніторних чипсів в місце незрощеного перелому. Місяці у гіпсі, тривала фізіотерапія, та все позаду.
Після планового огляду ветеран АТО поїхав додому, де після війни почав займатися ремонтом техніки. Чоловік до того ж має власне господарство, тож вже може працювати на повну силу, як до війни та страшного поранення.
Ми дякуємо всім, хто не лишився осторонь та допоміг зібрати необхідні кошти. Будь яка підтримка важлива. Ми впевнені, що, поєднавши зусилля, можна зробити дуже багато. Ми як і раніше дуже розраховуємо на вашу підтримку. Без неї у поранених захисників не має надії стати на ноги.
