Друзі, великий і важливий текст – назбиралася ціла купа новин стосовно “Біотеху”, тому і розповімо про все разом.
На ногах! Ігор під час одного з останніх оглядів
По-перше, свій другий день народження у проекті святкує Ігор. Два роки тому він долучився до проекту з примарними шансами ходити узагалі. Ворожа куля розтрощила стегно навпіл – поранений Ігор майже добу повз до людей, стікаючи кров’ю. У державному шпиталі врятували життя, але не ногу: рештки кістки нанизали на велетенський штифт, та навіть з часом кістка так і не зрослася. Більше того: згодом зламався і сам штифт, і навіть фіксувальні гвинти – лікарі розвели руками і просто відправили Ігоря додому.
Що саме та у якому обсязі лікували в рамках проекту, легко побачити на знімку
У рамках «Біотеху» Ігорю провели ряд операцій: вивели кістку у фізіологічне положення, підготували до застосування клітинних технологій та вживили туди недостатній фрагмент кістки, який виростили у лабораторії з власних клітин хлопця. Зараз нога успішно зростається, нова міцна кістка сформувалася у місці дефекту, і Ігор впевнено навантажує ногу – звісно ж, під регулярним контролем лікарів. Тож в цей хороший день, близький до фіналу лікувального курсу, ми впевнено і щиро кажемо: з Днем народження, друже Ігор!До речі, стосовно привітань: ви можете долучитися до свята і привітати Ігоря невеликою пожертвою, додатковий етап лікування потребує невеликої додаткової оплати.
А ось днями пише Сашко: запис приватний, тому процитуємо лише те, що не становить таємниці. «Пройшло 3 роки. 3 роки! Я все ще не зовсім здоровий, але ходжу своїми двома, точніше майже своїми :)»
А от з такого ми починали: рештки побитої кістки тримає купи хіба апарат Костюка
Куля ворожого снайпера тяжко розбила гомілку хлопця. Попри всі зусилля лікарів, тривалий час нога так і не зросталася. Клітинні технології проекту допомогли відновити ногу, і життєрадісний, активний та енергійний Сашко повернувся до нормального життя. Бізнесмен, сам волонтер, ба навіть письменник – цей хороший і світлий душею хлопчина отримав шанс на нормальне життя. «12 операцій, шлях від інваліда без перспектив на майбутнє до повноцінного життя позаду… Життя – вкрай цікава штука… і головне – граю таки у футбол зі своїми пацанами. Далі – більше», – так нині підсумовує ці три роки сам Сашко.
Коридорами клініки знову снує пан Олег: сам непосидючий, лиховісний вираз на лиці, а очі пускають веселих бісенят. Цьому хорошому чоловікові ми відновлюємо ногу, тяжко скалічену також ворожим снайпером. Свого часу, під час штурму Іловайська, де пан Олег воював у лавах батальйону «Донбас», куля зруйнувала аж 14 сантиметрів кістки. Звісно ж, навіть якби все це неймовірним дивом зрослося, нога б істотно вкоротилась. За справу взялися лікарі-«клітинники».
Ні, без жартів. Насправді, навіть попри усі муки та страждання, пан Олег хороший і налаштований вкрай позитивно
Спочатку зростили тяжкий перелом, компенсували частину дефекту вирощеним у лабораторії проекту фрагментом кістки. Вже коли все впевнено зрослось, зрощену кістку розсікли і витягують у довжину вже традиційним методом металоостеосинтезу. Ще трішки, і досить скоро кострубате залізяччя апарату Ілізарова знімуть. Та навіть попри нього пан Олег вже навантажує ногу і, хоч і з милицями, ходить на власних двох.
Гіпси, ковдри, чохли: пан Андрій хотів позбутися їх ще під час минулого огляду. Не вийшло
А ось пан Андрій: лише нещодавно він був у клініці, сподівався піти додому вже без жодних перешкод, а його розвернули і відправили додому ще в гіпсі. У рамках проекту йому відновлюють складний перелом гомілки, саме тому місці, де вона формує суглобну голівку з боку гомілкостопу. Вже після зрощення перелому виконали додаткову операцію: розсікли кістку і вирівняли вісь гомілки до фізіологічної норми.
Але днями усе зайве нарешті прибрали. Відтепер – розходжувати відновлену ногу
Певний час пан Андрій пробув у гіпсі і от нарешті лише днями ту кляту гіпсову пов’язку нарешті зняли. Чи варто розповідати, наскільки зрадів чоловік?
Дмитро поки невеселий. Потрібна наша з вами участь
І от найголовніша новина: ми довго мимоволі трішки дезінформували вас, обіцяючи новини про Дмитра – і щиро просимо вибачення. Та юний Морпіх і досі не поспішав починати лікування: хлопчина мусив проходити певні процедури у місцевому військовому шпиталі, тож досі не виїжджав з Миколаєва. І от нарешті всі ми точно визначилися: проведено попередні підготовчі роботи, у понеділок Дмитро приїжджає до Києва, лягає до клініки і офіційно розпочне лікування.
Реконструювати треба ось таке
У межах проекту ми мусимо відновити наслідки вкрай тяжкого поранення: ворожа розривна куля поцілила хлопця в плече і фактично рознесла весь суглоб на шматки. Тож нині ми мусимо вирощувати недостатні кістки і буквально наново моделювати усе плече. От саме тут People’s Project і звертається до вас по допомогу: треба оплатити останні рахунки Дмитра, дещо доплатити за Ігоря, є й інші хлопці, які саме зараз потребують нашої із вами допомоги. Тож всі ваші посильні внески на рахунок проекту «Біотех-реабілітація поранених» будуть вкрай доречними. Держава і досі не фінансує це лікування, тож весь тягар фінансового забезпечення лягає на наші плечі – це виключно волонтерський проект. Друзі, допоможіть – ми не можемо кинути поранених хлопців напризволяще.
