Вшануймо наших захисників

На цій війні поранено чи не кожного з нас. Кожного, хто чув близький посвист куль, хто витягував з-під обстрілу та вибухів поранених. Хто все ближче чув відлуння нічного обстрілу, хто пригортав дітей до грудей і молився, аби відмовити таку близьку біду. Хто щохвилини та щосекунди чекав, хто і зараз переживає за рідного, що пішов на війну. Хто віддавав часто останнє, аби зігріти, нагодувати, допомогти нашим військовим. Хто втратив чи попрощався назавжди. Всі ми знаємо цю війну на її гіркий смак.

Тому ми відзначаємо день, що особливий для кожного з нас.

Відео: Мінінформполітики на замовлення Міноборони України

14 жовтня ми віддаємо певну данину, вшановуємо наших Героїв. День захисника України – не день чоловіків. Не день радянської чи навіть якоїсь іншої армії. Не день, коли дарують пінку та шкарпетки. Не день бравурних промов чи гучних обіцянок. Цього дня ми вшановуємо людей, – дідусів та бабусь, чоловіків та жінок, хлопчаків та дівчаток, які грудьми стоять на захисті Батьківщини чи допомагають Армії. У день захисника України ми згадуємо й тих, хто пішов та не повернувся, щоб наші діти жили у мирі навіть у найстрашніші дні війни. Всіх, хто живе чи навіки спочив з Україною в серці.

Як саме вшанувати захисників, кожен з нас має вирішити сам.

Обійміть, подякуйте тим, хто поруч. Згадайте тих, кого більше нема.

За посиланнями, що нижче, ви знайдете різне.
Ось тут – імена полеглих Героїв. Це страшне чтиво. Подивіться на всі ці обличчя – завдяки їхній пожертві ми і сьогодні вільно ходимо вулицями мирних міст. Згадайте кожного світлим словом.

Ось тут – живі спогади про захисників, адреси меморіалів загиблим. Свічка, квітка, хоч найменша, але щира відзнака – повірте, все це не минає безслідно.

Адже Герої живуть, доки про них пам’ятають.
#вшануй!