Давненько не говорили про Біотех, еге ж? Тим часом до клініки завітав пан Володимир. Пан Володимир – героїчний офіцер української Армії, його драматичну історію можна прочитати за посиланням. Крім іншого, він ще й один з останніх пацієнтів усього проекту. В рамках Біотеху ми намагаємося зростити його ногу, тяжко скалічену ворожою кулею.
До того ж, тривалий час Володимира Івановича лікували у державних шпиталях, де успіху досягнути не вдалось: за кілька років нога так і не зрослась, у місці травми сформувався несправжній суглоб, перспективи примарні – ні туди, ні сюди; наче і з ногою, а користуватись ніяк. Тому у вирішальний момент Володимир Іванович зробив вірний вибір та долучився до Біотеху.
В рамках проекту лікарі підготували фрагменти кістки до подальшого зрощення, вжили усіх додаткових необхідних заходів, вивели ногу у фізіологічне положення, а згодом – трансплантували у місце поранення кістковий матрикс, насичений клітинними матеріалами. Він мав зростити розбиту кістку докупи та компенсувати недостатню довжину. І от уже зараз, у ході обстежень та післяопераційного спостереження, лікарі дают обережні позитивні прогнози: роки страждань, а тепер таки ж зростається! І хай знімати громіздкий апарат, що тримає купи усю конструкцію, поки ще трохи рано, втім, Володимир Іванович впевнено прямує до успішного завершення лікування, а разом з тим – і повного одужання.
Все це стало можливим саме завдяки допомозі простих людей: адже всі кілька років, з першого дня заснування, проект “Біотех-реабілітація поранених” існує виключно коштом пожертв. Ми продовжуємо лікування кількох тяжкопоранених пацієнтів, тому вкотре звертаємося до вас по допомогу: аби завершити лікування, аби остаточно поставити на ноги наших поранених захисників, нам все ще дуже й дуже потрібна ваша участь. Тому долучайтесь, будь ласка. Інакше всі наші зусилля буде просто змарновано, інакше просто біда.
