Ці люди на чистому ентузіазмі відроджують грізні сили підводних бойових плавців. Саме завдяки таким хлопцям, що щиро люблять і свою унікальну роботу, і батьківщину, Україна має змогу дати відсіч будь-якому агресору – чи то на землі, чи то в повітрі чи глибоко під водою. Далі – слово самому Костянтину Мирогородському, ініціатору та головному інструктору проекту «Школа військових водолазів. Етап ІІ».
…обережно, помалу, тримаючи металошукач мов спис, то стоячи, то лежачи на дні, водолаз неквапно просувається вперед. Навіть попри невелику глибину, усього якісь десять метрів, навколо панує суцільна темрява. Хтось казав, що десятка на річці – то як тридцять метрів на морі… Під водою, у цілковитій пітьмі, мозок працює зовсім по-іншому, – мов чистий лист паперу, його сповнює лише бойова задача. Думок немає, вдих-видих, ти весь, до клітинки, суцільна увага… І ось – є, контакт!
Прилад – в сторону, обома руками обережно розгребти мул та пісок. Дихати рівно… Так і є – вже першим ніжним доторком рука упізнає хвостовик мінометної міни. Підривач на місці, значить смерть і досі чатує у цій залізяці. Добре було б знищити її прямо тут, закласти шашку і рвонути цю міну к бісовій матері. Але не можна – в цих місцях були сильні бої, усе дно вщерть покрите боєприпасами. Тож якщо підірвати цю мінометку, решта може сильно заглибитись у грунт і наробити лиха пізніше. До того ж, командування поставило задачу: обстежити кожен куточок акваторії, проходила інформація, що сепари та їх куратори з ГРУ ГШ РФ могли залишити спеціальні герметичні контейнери зі зброєю для диверсантів.
Приблизно так і працюють водолази-сапери, що входять до складу груп розмінування в зоні АТО. Пошук боєприпасів, що не розірвалися і чатують на дні, а інколи – і встановлення спеціальних підводних мін, обстеження переправ через річки, інженерна розвідка, забезпечення переправ техніки. Все це лежить на плечах бойових підводників. Водних перешкод у зоні АТО вистачає – і Азовське море, яке треба захищати від можливого десанту, і Кальміус, і водосховища.
Трапляються і зовсім нетривіальні задачі. Ось, наприклад, на навчаннях, при переправі техніки у водах Дніпра втопили безпілотник. Вартує така пташка не одну сотню тисяч, треба знайти. Оце і задачка: спробуй-но, знайди його на дні наосліп, без гідролокатора! Але ж знайшли! А було таке, що й людей рятували. «Беха» долала водну перешкоду і зачерпнула носом води. Ще трохи – і були б «небойові втрати». Добре, що водолази підхопилися і порятували людей!
Де ж готують таких фахівців? Водолазам-саперам пощастило, вони мають свій власний навчальний центр, а конкретніше – водолазний полігон Центру розмінування, що у Кам’янці-Подільському. По факту, це єдина в Україні військова водолазна «учебка». Фактично зруйновану різними «реформаторами», в 2014 році її відродили майже з нуля зусиллями самих ентузіастів-інструкторів. Водолази-інструктори власноруч відремонтували навчальні класи, відбудували пост водолазних спусків на Дністрі з глибинами до 40 метрів, от просто зараз відновлюють навчальне поле протидесантних загороджень.
Унікальність підрозділу очевидна – тут проходять підготовку і ССО, і бойові плавці Національноі Гвардії, і водолази-сапери ДСНС, сюди їдуть навчатися навіть спеціалісти з флоту! Самі інструктори вже мають такий практичний досвід, що вже давно переросли рамки задач суто інженерних підрозділів. Тож колись виключно інженерна «учебка» перетворилась на потужний навчальний центр. А ще спеціалісти періодично виїжджають в АТО у складі груп підводного розмінування, де вдосконалюють практичний досвід у бойових умовах.
Я щиро пишаюся тим, що зміг долучитися і допомогти цьому підрозділу – на баланс частини було передано 6 комплектів водолазного спорядження, яке закупив волонтер Сергій Притула. Колектив проекту «Школа військових водолазів» постійно координує свої зусилля зі спеціалістами з Кам’янця. Наразі ми посилено готуємось, аби уже цього року провести експериментальний курс тренувань з акватлону (це така військово-спортивна дисципліна підводної боротьби) на базі водолазного полігону Центру. Так що будемо й далі триматися разом, посилено працювати, і допомагати військовим наближати нашу Перемогу!
З огляду на реалії, усе навчання водолазів на сьогоднішній день ми можемо оплатити виключно волонтерським коштом. Кілька гривень ваших пожертв у рамках проекту «Школа військових водолазів» – стануть посильним і дуже доречним внеском у нашу спільну Перемогу. Там і сума лишилася невелика – тож долучайтеся до участі у проекті, закриємо потреби наших захисників!
