Проблему психічних розладів серед військових та ветеранів у нас прийнято замовчувати. На жаль, це наслідки радянського минулого, де не існувало депресій, а психологічні проблеми у людини вважались ганебною слабкістю та вигадками. Україна шостий рік знаходиться у стані війни. І статистика настільки страшна, що ігнорувати цю проблему – злочин.
Десятки тисяч військових страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР, “посттравматичного синдрому”). Станом на весну 2018 року понад тисячу українців , які брали участь у бойових діях на Донбасі, наклали на себе руки через наслідки ПТСР. Насправді ж цифра в рази вища, адже офіційно скоєні самогубства обліковуються тільки щодо чинних військовослужбовців ЗСУ. Але психологи наголошують – саме ветерани є найбільш вразливими в цій ситуації. Повертаючись до мирного життя, вони потрапляють в обставини, які різко посилюють отриману на війні психологічну травму, і тоді може статися непоправне. ПТСР без правильної реабілітації переслідує військових все життя. Може здаватися, що люди ведуть повсякденне життя, але водночас їх можуть переслідувати нічні жахи, можуть з’явитись неконтрольовані спалахи агресії, або депресивні стани, що тягнуть за собою суїцидальні настрої.
Як вирішити цю проблему? Перш за все на державному рівні забезпечити усіх учасників бойових дій належним супроводом психіатрів та психологів.
Наприклад у армії Ізраїлю відсоток самогубств є дуже низьким, адже бійців та їхніх командирів ґрунтовно навчають уникати бойового стресу і долати його. Причому це відбувається ще до потрапляння в реальні бойові умови. Але не менш важливу роль, а може й головну, відіграє суспільство. Ми маємо прислухатися до цих людей, намагатись зрозуміти. Не відмежовуватись, а навпаки – допомагати.
Саме тому ми запустили благодійний проект “Гірська терапія“. Це ініціатива чудової волонтерської групи із Кропивницього, яка спрямована на те, щоб поліпшити психологічний стан ветеранів. Один із організаторів – пан Сергій – і сам колишній військовослужбовець, а нині – поліцейський офіцер спецпризначення. Свого часу Сергій, переживаючи травматичне повернення з війни у мирне середовище, взяв участь у гірському поході. Після нього він зрозумів , наскільки покращився його фізичний та психоемоційний стан. Чоловік порадився із фахівцями, заручився підтримкою колеги – пані Наталі, і вже разом вони почали проводити подібні походи спеціально для ветеранів АТО.
Озброєні передовими методами психологічної реабілітації при стресових розладах та ПТСР, комплексами вправ, волонтери проводять усі необхідні заходи прямо у горах. Протягом двох тижнів походів гірськими стежками учасники допомагають прийняти та переусвідомити власний досвід, повернутися до реалій мирного життя. Погодьтеся, для людей, які тривалий час жили в умовах постійного стресу, смертей та усіх можливих жахів війни, така підтримка і справді подекуди необхідна.
Ми не можемо полишити наших військових наодинці із проблемою, яку вони отримали, захищаючи нас. Посильна участь кожного з нас хоча б у такому проекті – це найменше, чим ми можемо їм віддячити. У благодійності не існує незначної допомоги. Одна гривня – це теж внесок у спільну справу. Тож долучайтесь!
А ще ми просимо вас допомогти із поширенням. Зробіть репост цього запису у Фейсбуку чи інших соціальних мережах. Опублікуйте його у відомих вам волонтерських чи ветеранських спільнотах. Розкажіть друзям чи родичам. Знаєте, інколи ж буває, що людина хоче якось комусь допомогти, а зручного для себе способу не знаходить. Можливо, саме ви зможете донести до такої людини звістку про добру справу, яку ми із вами робимо. І ми будемо щиро вдячні вам за допомогу – адже таку важливу справу ми можемо робити тільки разом із вами!
