Рани та каліцтва, роки бездіяльності державних лікарів та остеомієліти, десятки операцій та місяці болісного й марного очікування — з усіма цими наслідками лікування в державних шпиталях та лікарнях ми маємо справи у рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених». Та сьогоднішня новина буде по-людськи світла й приємна.
Юний Андрій Сергійович та його хрещені батьки. Фото: Facebook Тетяна Подмазко
У Сергія, одного із наших найтяжчих пацієнтів, сталося хороше — днями пройшли хрестини маленького сина! Сам Андрій Сергійович поки що лише смішно морщить носик і невдоволено пищить. Що поробиш — вік такий, та й роблять усяке незрозуміле. Сам же Сергій спостерігав за церемонією з лікарняного ліжка за допомогою відеозв’язку. До речі, хрещеною матір’ю Андрійка стала волонтерка пані Марія Вертецька. Вона завітала на Львівщину, де і проходила церемонія, із сонячної Іспанії. Саме вона значною мірою зробила усе можливе, аби пан Сергій не лише відпочив у Іспанії після поранення, а і почав отримувати адекватну медичну допомогу. Про все це — у сюжеті «5 каналу».
Зараз, після безрезультативного лікування у державних шпиталях та певної реабілітації за кордоном, Сергій проходить курс лікування у столичній клініці ilaya, де фахівці фактично вирощують наново стегнову кістку. Сам чоловік жартує: каже, будемо разом із сином вчитися ходити. Жарт досить сумний — лікування тривале і болісне, тож Сергієві дійсно доведеться вчитися ходити наново. Але є і примне — ходити не на страшному протезі та милицях, а, зрештою, на власних ногах!
Тільки клітинні технології та ваші пожертви дають Сергієві надію на одужання
Високотехнологічне лікування стало можливим завдяки синергії зусиль багатьох громад — і волонтерів «People’s Project», які вже сплатили значну частину рахунків за лікування пана Сергія коштом народних пожертв; і об’єднань українців, що живуть в Іспанії — вони надають посильну допомогу і просто багатьом українським пораненим бійцям, і, зокрема, зібрали значну суму коштів на лікування Сергія; і, зрештою, лікарям клініки ilaya – адже подібні технології в Україні поки що застосовують лише тут.
Щиро сподіваємось, що у Сергія попереду й інші приємні події, пов‘язані з дітьми та онуками. Між тим, шанс вільно спілкуватися із родиною, обіймати дітей власними руками, грати з ними у ігри на власних ногах, ми хочемо подарувати й іншим тяжкопораненим бійцям. Держава лікування за допомогою клітинних технологій поки не фінансує, тож повернути наших хлопців до нормального життя ми можемо лише коштом ваших пожертв. Кожна гривня вашої допомоги у рамках проекту «Біотех-реабілітація поранених» для багатьох тяжкопоранених бійців дійсно є чи не останнім шансом повернутися до нормального життя. Тож невже ми полишимо їх у біді?
