Запропонувати проект

Для розгляду проекту заповніть форму. Приватну та контактну інформацію буде приховано.
Ваше ім`я
Ваш Email
Назва проекта
Необхідна сума
Опис вашого проекту
Будь ласка, максимально конкретизуйте потреби. Це допоможе уникнути непорозумінь і зайвих уточнень.

“Снайпер не добив мене, залишив приманкою для інших”, Святослав “Зорик”, батальйон “Донбас”

“Снайпер не добив мене, залишив приманкою для інших”, Святослав “Зорик”, батальйон “Донбас”

Святослав-Андрій Грушевський (позивний “Зорик”) – виклик лікарям кліниці Ilаya. Лікування Святослава-Андрія було найвитратніших випадком у проекті, його травма потребувала вироблення унікального 3-D матриксу, значної кількості клітин та низки операцій з відновлення кістки, хряща та м’язів. Всі кошти для лікування в сумі 512 774 зібрали Ви, наші чітачі! І нарешті ми вже маємо перший результат – найскладніше оперативне втручання позаду. Боєць залюбки дає інтерв’ю нашим волонтерам.

Святослав-Андрій, як Ви опинились на фронті?

Я доброволець. Воював в батальйоні «Донбас».  Менш ніж за 2 місяці в зоні АТО, при зачистці міста Іловайська мене поранило. Це була наша операція – невдалий штурм міствиконкому, за нашими даними там знаходився штаб сєпаратистів. Першу кулю я отримав в ногу, друга куля пробила легеню, пошкодила плечовий суглоб. Це сталось 19 серпня 2014 р. Тоді з нашого взоду 5 чоловік поранило і командир взводу загинув.

Яким чином Ви отримали поранення?

Після того, як я спіймав другу кулю, яка раздробила плече, я залишився лежати на ліктях. Ліва частина тіла була паралізована. Я не міг ні встати, ні поповзти, закляк на місці, міг тільки головою рухати, правою рукою і ногами. Я взагалі не міг навіть вести бой, автомат поруч лежав, але я не міг стріляти. Спочатку відчув настільки сильний біль, що думав – артерію зачепило, але трохи пізніш футболка намокла від крові і я зрозумів, що оттік крові закінчився.

Лежав і думав – снайпер доб’є мене, чи ні??? Мене залишили як приманку, добивати не стали.

грушевський в текст 3

Вас намагались врятувати?

Спочатку намагався дихати, щоб не втратити свідомості. Через деякий час зрозумів що все. До мене вже ніхто не підійде – все навколо обстрілюється, це ж центр міста.  Я вже думками і з сином попращався…

А потім чую, як хтось з правого боку від мене тихенько гукає. Я кажу – давай скоріш до мене, бо загину від втрати крові, а боєць каже – не можу, поруч кулі лягають просто нереально. Я попросив, щоб мені кинули фал, щоб я зачипився, переповз в ложбінку , а фалу нема. Кулі поруч лягають, я залишився в якості приманки – не підійти до мене…

Потім, чудом, наші хлопці взяли сєпарський автомобіль “соболь”, забрали снайперами. Хлопець з мого взводу сів за кермо  і спробував до нас прорватись. Тільки поїхав – снайпер зработав по ньому, кулею щелепу роздробив…

Другий хлопець сів і поїхав. В той час вже мої браття змогли до мене підповзти під шквальним вогнем. Стягнули з мене бронік, спробували накласти жгут, але було дуже боляче, з горем-пополам наклали…

Я вже почав втрачати свідомість, чую кажуть: “Тримайся! Машина їде!”

Машина проїхала повз мене, за декілька метрів забрала тіло загиблого командира мого взводу і ще одного бійця з іншої роти – теж командира взводу. Прекраснейша була людина. Саме його я і намагався витягнути, коли сам споймав другу кулю.

Тож машина забрала тіла і поїхала собі. І я вдруге подумав – ну всьо, то вже точно все. Свідомість втрачав, в очах посеріло, але крізь сон почув: “Тримайся, машина вертається!”

Потім вже, побратим Гоша сказав: “Засунули тебе на сідушку, я сів на мертве тіло командиру взводу і тримав тобі голову всю дорогу”.

Ризикуючи життям мене хлопці винісли. Однією рукою мене тримали, другою відстрілювались….

Зараз Ви вже пройшли найскладніший етап лікування, що попереду?

За пів року в мене буде вже рідна кістка в плече. По суті в мене було воно повністтю відсутнье. І зараз з’явився шанс його відновити, завдяки Народному проекту. Я всім людям вдячую, що допомогають таким, як я, повноцінними членами нашого суспільства стати і розпочати своє життя наново.

святослав в текст2
Кошти на лікування “Зорика” вже є, але за проектом “Біотех-реабілітація поранених” триває збір на лікування інших бійців! Допомогти проекту можна:

Останні новини

Всеукраїнський центр волонтерів

people
Миколаївський обласний благодійний фонд
“РЕГІОНАЛЬНИЙ ФОНД БЛАГОЧЕСТЯ”

Свідоцтво про державну реєстрацію благодійної організації Серія АВ №736456 від 26.09.08

Контакти:

Преса про нас

Партнери