Час хороших та світлих новин. Днями з Карпат повернулася група українських ветеранів, які проходили курс психологічної реабілітації. Ми, Центр волонтерів People’s Project, активно допомагали у організації цього походу, бо ж відкрили збір коштів на необхідне спорядження.
За шість днів, а саме стільки тривав етап самого походу, учасники подолали понад 100 кілометрів гірських шляхів, наплескалися у гірських потічках, навалялися на галявинах та осонні, перемилувалися мальовничими краєвидами Карпат, і, головне, розвантажилися психологічно.
Загалом у поході взяли участь 11 чоловік, це ветерани з Кропивницького, Дніпра та Луцьку. Ееет, зібрали купу грошей, аби вони там прогулялися Карпатами, доки ми тут маринуємося у містах! – скаже скептик чи недоброзичливець. І тут ми резонно заперечимо. По-перше, так – і справді, прогулялися. Адже позитивні емоції та можливість видихнути, відпочити, вирватися із повсякдення – чудовий спосіб витіснити травматичні спогади. По-друге, ветеранами опікувалися фахівці: пан Сергій Нога та пані Наталія Салімова, власне організатори усієї ініціативи.
Цей симпатичний чоловік, схожий на голівудського актора Вуді Гарельсона – і є пан Сергій Нога, один з ініціаторів усього проекту
Пан Сергій і сам ветеран війни, а нині боєць поліцейського загону спецпризначення. Свого часу він сам зіткнувся з травматичними психологічними наслідками війни, і мав змогу на власному досвіді оцінити позитивний вплив гірського походу на зцілення цих наслідків. З того часу пан Сергій опанував купу професійної літератури, заручився підтримкою фахівців, грунтовно підійшов до справи і склав власну програму для психологічної реабілітації бійців – власне, самого проекту “Гірська терапія“.
Із щирим подивом ми побачили на фото старого знайомця: свого часу, в рамках проекту “Біотех-реабілітація поранених“, ми відновлювали плече пана Владислава після страшного поранення
“За 6 днів ми побували в гостях в спекотного літа, похмурої осені ну і не знаю чи то пізньої весни чи то ранньої зими 🙂 За ці шість днів ми відчули, що таке надійне плече товариша, що таке відповідальність за себе і тих, хто поряд. Навчилися зосереджуватися, запам’ятовувати дрібниці. Подихали свіжим повітрям, скуштували карпатської джерельної води, насолоджувалась гірськими пейзажами і просто раділи життю”, – так описує загальні враження пані Наталія.
Тепер же про краплинку зради. Пильним оком оглядаємо спорядження учасників походу. Бачимо наплічники, намети і спальники, придбані коштом проекту. Певно, зручно та комфортно. А оті сучкуваті костури, з якими ветерани долають гірські стежки – саме ті трекінгові палиці, які ми мусили докупити зі списку. На них коштів не вистачило, навіть попри неймовірні знижки, які виробники спорядження, компанія Терра Інкогніта, надали нам на закупівлі. Невдовзі у чергову подорож вирушає й наступна група ветеранів. Саме тому ми просимо вас долучитися до участі у проекті та дати нам змогу виправити цю соромітну ситуацію. З комфортом – то з усім необхідним. До збору залишилося усього 11 тисяч гривень. То невже ж ми, кожен потроху, посильною сумою, не віддячимо нашим захисникам такою дрібничкою?
