– От треба було тобі лізти вправлятися! – Володимир Оксимець гримає на кремезного спецпризначенця Юрія, як на хлопчиська. Втім, як завжди: сам свариться, а очі сміються. Видно, що Володимир Михайлович щиро задоволений загальним результатом.
За лічені години позачергова операція
Сам же Юрій поліз вправлятися на перекладині, відчув біль у руці. Термінове обстеження показало: сама рука чудово зрослась, проте пластина, яка тримала кістку у процесі зрощення, під напруженням трохи зсунулася убік. Оскільки пластину й так час було знімати, лікарі одразу ж узялися за скальпель.
А тут операція позаду: зміщену пластину прибрали, для певності зону ще раз заповнять клітинами
Нині Юрій мирно відпочиває в палаті: скоро чоловік трошки зміцніє і повернеться до знову звичного нормального життя. А колись його привезли до клініки на візку: потрощена на друзки рука, безвольна нога, скута парезом.
Таким Юрій був до «Біотеху» – рука на межі ампутації, нога практично не працює
Спецпризначенець Юрій тяжко постраждав у бою: втрапив у засідку ворога, ув’язався у перестрілку. До рук лікарів Юрій втрапив з численними тяжкими пораненнями, крім іншого, кулі розбили 12 сантиметрів кістки плеча і тяжко пошкодили хребет.
Кістка розбита на шматки, організм ослаблений, все це геть не зростається – що робити, як лікувати? Звісно ж, концентратом власних клітин, які відповідають за зрощення та відновлення тканин
До лікування підійшли з двох боків. Хірурги перебрали уламки кісток і зростили усе це докупи за допомогою клітинних матеріалів, які прискорили відновлення та допомогли компенсувати дефект. Неврологи ж періодично вводили в організм відповідні клітинні «коктейлі». Вони допомогли і відновити ушкоджену нервову тканину, і «оживити» ногу, та і просто дещо оздоровили організм і прискорили загальне одужання.
Хай клітинні технології поки і видаються чимось фантастичним, але ж саме завдяки їм Юрій став на власні ноги. Сьогодні у значній мірі він користується власною живою рукою. Хай чоловік поки і ходить з допомогою ціпка, та все ж, даруйте, з ампутацією чи протезами таке навіть не порівняти. Юрій був першим, хто довірився новим технологіям, і не останнім, хто вповні використав свій чи не єдиний шанс. Лікарі проекту продовжують робити свою роботу і лікувати поранених хлопців, ми ж продовжуємо збирати кошти на потреби інших бійці. Адже проект волонтерський, держава його поки не підтримує, то ж і відновлювати найтяжчих пацієнтів ми можемо виключно коштом пожертв. Прозорі звіти, історії та успіхи проекту «Біотех-реабілітація поранених» ви можете побачити за посиланням, ми ж вкотре закликаємо вас долучатися і підтримати наш проект посильною пожертвою чи поширенням інформації: саме разом із вами ми робимо спільну надзвичайно важливу справу.
