Околиці Маріуполя палають. Вже тиждень бойовики гатять тут із усієї доступної зброї і майже винищили усі прифронтові села. Починали з великокаліберної ствольної артилерії, потім, не ховаючись, підтягнули «Гради», зараз же Морпіхи знайшли на позиціях вже рештки снарядів від РСЗВ «Смерч». Міжнародні спостерігачі свідчать: заборонене озброєння та тяжку техніку терористи підтягнули впритул до лінії зіткнення. Про те, як нині справи на самому передку — у сюжеті ТСН.
До речі, бліндажі, показані у сюжеті, виготовлено на ваші пожертви у рамках відповідного проекту
Наш друг, колишній військовий розвідник, а нині волонтер People’s Project Сергій Сергійович щойно повернувся звідти, із самих передових позицій, де провів кілька днів серед Морської піхоти. Сергій Сергійович — людина війни, він тонко відчуває усі нюанси фронтового життя. Захоплива розповідь про «веселі ночі» Морпіхів — просто із перших вуст.
“Веселої ночі!” – Морпіхи весело шкірять зуби і от так, досить своєрідно, прощаються одне з одним. Тутешні ночі бувають тихі, порожні, темні, мокрі, неспокійні, а інколи бувають і справді «веселі».
Наслідки «веселої ночі»: ворог донищує фронтові села. До речі, подекуди тут і досі живуть люди
Для початку щось прилітає. Гучно, потужно, здригається кожна клітинка… класно, справді. Миттю ж вибухає усе стрілецьке, РПГ, АГС, СПГ та інші піхотні «бУмзен-машини». Вже за п’ять секунд після першого прильоту оживають рації і сиплють позивними, орієнтирами, дистанціями, командами, кодами і лютими матюками. Десь поруч, гупаючи ногами і брязкаючи амуніцією, пробігають бійці – поспішають до “чергових засобів стримування” або вже й тягнуть їх у руках. Кішка в будинку чомусь лізе в куток і ховається за дриветню.
Менше ніж за хвилину уся перша лінія якнайточніше і якнайщільніше вже ріже у відповідь з усього, що тільки є. У цей час радіообмін та доповіді йдуть безперервним потоком. У приміщення влітає захеканий РПГшник, хапає два постріли до шайтан-труби, люто сичить під ніс “ага, чекай-чекай, с#ка…” і швидко біжить назад.
За першої ж нагоди цей хлопчина насипле терористам перцю під хвіст. От це він уміє чудово
Якийсь час з вогню чутно тільки стрілецьку, по вулиці, притримуючи автомати рукою, біжать два бійця в броніках і шоломах, тягнуть тяжкий ящик патронів. Двері в приміщення знову відкриваються, закопчений хлопчина в шоломі підходить до товариша, який мирно спить весь цей час, акуратно торсає його:
– Дімоооон, вставай.
– А? Шо?
– Вставай, йдемо з СПГ стріляти.
– А шо, вже четверта?
– Не на пост, відпрацювати треба.
– О! От і хорошо, от і чудово, бл#дь, – блаженно тягне сонний боєць, рвучко схоплюється і миттєво натягує черевики.
У цей час прилітає перша 16-кілограмова “гантеля”: це сепарський 120-міліметровий міномет дає залп. За 4 секунди друга, ще за 2 – третя, четверта, п’ята, шоста … все ближче і ближче.
Хлопці чистять АГС до наступної «веселої ночі». Справна зброя – запорука виживання
Періодично відволікаючись на рацію, взводний дає останні вказівки тим, хто за мить розчиниться в темряві. Вони уважно слухають, переминаються з ноги на ногу, говорять “єсть!” і швидко йдуть. За двадцять хвилин наче пошептало: шквал вогню стрімко стихає, ще за п’ятнадцять він майже припиняється і тільки вдалечині чути поодинокі постріли, розриви ВОГів і короткі черги ПКМ. Незабаром рація голосом ротного дає повний відбій. Кішка вилазить з-за дров і заходиться мирно вмиватись. Бійці по одному-два повертаються до укриттів, живо обговорюють якісь найяскравіші деталі бою, курять і сміються. Хтось вмикає брудний електрочайник, а хтось просто вкладається спати. Кулеметник заряджає стрічку, а кішка тим часом скаче на спальник, скручується калачиком і закриває очі…
Морпіхи мусять і далі боронити місто. Мусять міцно тримати свої рубежі. Мусять потроху витискати ворога «за порєбрік». Мусять і вдень, і вночі видивлятися передові та диверсійні групи ворога. Мусять і далі, за першої ж можливості, упокоювати кожного нахабного окупанта. Список задач досить обширний, і ми з вами можемо істотно допомогти: ваші внески у рамках проекту «Захисники Маріуполя» дають нам можливість купувати для Морпіхів найсучасніше та найнеобхідніше спорядження. Тож долучайтеся до допомоги! Ваші пожертви – чудовий та відчутний внесок у оборону цілого міста!
